Психологічні рекомендації організації супроводу проходження адаптаційного періоду учнів

Психічна адаптація – процес активного пристосування людини до умов навколишнього середовища, перш за все соціального. За успішного пристосування досягається стан адаптації як оптимального рівня функціонування особистості.

Якщо середовище ставить до учня вимоги, адаптація до яких важка через його особистісні або вікові особливості, може розвинутися стан соціальної, соматичної, психічної напруженості – загроза дезадаптації.

У наслідок цього розвиваються:

1. Непродуктивні форми реагування.

2. Симптоми порушення поведінки.

3. Емоційні розлади різного ступеня.

Це проявляється:

- підвищенням показника емоційного збудження, тривожності, невротизму;

- зниженням комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості;

- з’являється почуття неповноцінності у стосунках з товаришами, вчителями, батьками і в поведінці в цілому – надмірна сором’язливість;

- зниженням успішності, недостатністю уваги й зосередженості на уроках;

- скаргами на погане самопочуття, сон;

- втратою інтересу до навчання, школи.

Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями, однолітками, схильність до асоціальної поведінки, низьке самооцінювання, домінування негативного емоційного напруження.

Причини шкільної дезадаптації (на основі концепції В.Е. Кагана, І.В. Крук, О.Ю. Осадько).

1. Неправильні методи виховання в родині.

- завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь-яка невдача сприймається неадекватно;

- розмови про недоліки школи чи вчительки, замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;

- часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, що пов’язані зі школою, втрачає привабливість;

- виховання дитини за типом “кумир родини”;

- байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

2. Порушення в системі відносин у школі.

- дидактогенія (психогенний вплив чинить сам процес навчання);

- дидаскалогенія (некоректне ставлення вчителя до учня);

- порушення відносин дитини з однокласниками.

3. Деякі індивідуальні особливості психічного розвитку дитини.

- невисокий інтелектуальний потенціал;

- затримка психічного розвитку;

- гіперактивність;

- труднощі у вольовій регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

- несформованість мотивації учня;

- чутливість до несприятливих впливів навколишнього середовища;

- завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків;

- підвищена чутливість нервової системи;

- підвищений рівень тривожності у дитини;

- агресивність;

- замкнутість;

- інертність нервових процесів;

- соматичне ослаблення або яке-небудь хронічне захворювання.

Особливо вразливими щодо розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди змін умов виховання і навчання, а саме: вступ до першого класу школи, перехід із початкової школи у середню ланку, перехід до нового класу у зв’язку зі створенням профільних класів.

Тому важлива задача всіх дорослих, які беруть участь в освіті і вихованні школярів, допомогти дітям пройти період адаптації до нових умов, пов’язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніх змін.

Нижче ми детальніше зупинимося на проблемах проходження адаптаційного періоду у учнів.

Адаптація учнів

Кiлькiсть переглядiв: 381

Ви знаходитесь тут:

Психологічні рекомендації організації супроводу проходження адаптаційного періоду учнів

1. Неправильні методи виховання в родині.

2. Порушення в системі відносин у школі.

3. Деякі індивідуальні особливості психічного розвитку дитини.

Нижче ми детальніше зупинимося на проблемах проходження адаптаційного періоду у учнів.