• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Навчально-виховна рообота
• Система роботи з обдарованими дітьми

Система роботи з обдарованими дітьми на засадах ідей В.О. Сухомлинського Рецензент : А.Б.Островська - завідуюча методичним кабінетом Кіровоградської районної державної адміністрації. Упорядники : - Шиманська Ірина Миколаївна - директор Клинцівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів; - Забеділіна Людмила Василівна - заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Рекомендована для використання педагогічними колективами шкіл, а також для тих, хто прагне впроваджувати систему роботи з обдарованими дітьми в навчально-виховний процес.

Зміст 1.Вступ …………………………………………………………………. 2 2.Завдання та напрямки роботи з обдарованими дітьми………… 3. Ознаки обдарованих дітей ……………………………………… 4. Показники творчої обдарованості дитини. Система пошуку обдарованих дітей…………………………………………………… 5. Алгоритм роботи з обдарованими дітьми………………………. 6.Формуємо творчу особистість.............................................................................................. 7.Обдарована дитина у фокусі уваги…………………………………. 8. Громадська думка з проблеми навчання та розвитку обдарованих дітей……………………………………………………………………

ВСТУП

Кожна обдарована дитина - ін­дивідуальність, яка потребує особливого підходу. Сприяння реалізації обдарування вимагає організаціі особливого середовища, зок­рема спеціальної освіти, яка виходить за межі навчання у звичайній школі. Яка ж школа потрібна обдарованим? Та, яка розвиває здібності дітей. Але цього замало.

Школа для того й існує, щоб допомогти дитині, підліткові, юнакові розвину­ти в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умо­ви, щоб дитина була готова до цієї складної самостійної роботи.

Ідея формування творчорозвинутої особистості є провідною у роботі Клинцівської ЗШ І - ІІІ ступенів. Наш навчальний заклад — це передусім творче середовище, де фор­мується нова людина, формується як творча осо­бистість, розкриття обдарувань якої збагатить сус­пільство, забезпечить прогресивний розвиток країни, світу, людства. І в даному контексті на перший план виходить організація роботи з обдарованими дітьми, головною метою якої є створення умов для форму­вання високоінтелігентної, активної творчої особис­тості.

Для досягнення поставленої мети система роботи з обдарованою молоддю має бути органічною сукуп­ністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб'єкта творчої діяльності й забезпечують формування її особистості як дослід­ника.

Завдання та напрямки роботи з обдарованими дітьми

Найважливішим в організації роботи з обдарова­ними дітьми є створення загального «поля креативності», яке сприяє розвитку творчих здібностей уч­нів, учителів і адміністрації. Виходячи з цього, у за­кладі визначені головні завдання роботи з обдаро­ваними дітьми;

- створення максимально сприятливих умов для розвитку обдарованих дітей;

- розробка й поетапне впровадження нового змісту освіти, інтерактивних технологій навчання й виховання;

- створення сприятливих умов для самозрос­тання, розвитку творчого потенціалу вчителів.

Організаційна робота в закладі проводиться за на­прямами.

Перший напрям. Удосконалення творчого по­тенціалу вчителів.

Згідно з цим здійснюється систематична робота над розкриттям творчого потенціалу кожного вчи­теля, реалізацією його здібностей, залучення до пе­дагогічної системи роботи з обдарованими дітьми, прагнення до самоствердження.

Уже кілька років працює творча група вчителів над темою «Використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі».

Великою популярністю в учителів закладу ко­ристується робота постійних семінарів «Творчий учитель — творчий учень», «Теорія і практика су­часного уроку».

Другий напрям. Організація роботи з обдаро­ваними учнями.

Усвідомлюючи, що головною метою навчання є залучення обдарованої дитини до неперервного процесу самовдосконалення — самовиховання, са­морозвитку, самонавчання — адміністрація школи дома­гається використання педагогами діяльнісно-компетентнісного підходу до проведення уроків з використанням елементів інтерактивних технологій, що систематично збільшує операційне поля учнів, формує різні типи мислення, засвоєння навчального матеріалу на рівні теоретичного узагальнення й систематизації.

Обдаровані учні постійно залучені до освітнього процесу через системне використання різноманітних видів урочної та позаурочної діяльності.

Працюють різноманітні гуртки, успішно діє учнівське само­врядування. Систематично відбуваються турніри ін­телектуальних ігор «Дебати», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?».

Через введення нової технології уроків, яка ре­алізує інноваційний та дослідницький підхід у навчанні та вихованні обдарованих дітей, учитель сприяє самостійній інноваційній та до­слідницькій діяльності юних обдарувань.

Василь Сухомлинський дає алгоритм виховання обдарованої дитини: «Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з до­свідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, самовиховання і запозичений в майстрів педагогічної справи. Якою талановитою не була б людина, а якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи те буде хорошим педагогом».

Третій напрям. Поради батькам, які праг­нуть розвивати здібності своїх дітей.

1.Не стримуйте розкриття потенційих можли­востей психіки.

2.Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

3.Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, ство­рюйте умови для зихисту дитячої енергії, рухливості, емоційності.

4.Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб: почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточення, оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

5.Залишайте дитину на самоті й дозволяйте зай­матися своїми справами. Якщо ви хочете своїй ди­тині добра, навчіть її обходитися без вас.

6.Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте неза­довільної оцінки творчих спроб дитини.

7.Будьте терплячими до ідей, поважайте допит­ливість, запитання дитини. Відповідайте на всі за­питання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.

8.Навчайте не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.

Для визначення, чи розвивають батьки здібності своєї дитини, ми проводимо з батьками анкету.

Анкета для батьків

1		Ваша освіта:. середня спеціальна, вища (потрібне підкреслити)
2		У якій сфері людсьхої діяльності Ви працюєте (медицина, освіта, економіка, право, військова, спорт, інше)? Ваша про­фесія?
3		Чим захоплюєтесь у вільний час?		Так	Іноді	Ні
4		Чи на всі запитання дитини Ви відповідаєте так терпляче та відверто, як це можливо?
5		Чи сприймаєте серйозно «дорослі» запитання та висловлювання дитини?
6		Чи є у Вас дома стенд (місце), на якому дитина може демонструвати свої роботи?
7		Чи сварите дитину за безлад у її кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчими за­няттями і робота ще не закінчена?
8		Чи має дитина кімнату виключно для її занять або частину кімнати (потрібне підкрес­лити)?
9		Чи даєте дитині доручення, які їй під силу?
10		Чи допомагаєте дитині будувати її особисті плани та приймати рішення?
11		Чи берете дитину в мандрівки цікавими місцями?
12		Чи допомагаєте дитині вдосконалити результати її роботи?
13		Чи встаноатюєте для дитини стандарт поведінки (у межах розумного) і чи стежите, щоб вона його дотримувалася?
14		Чи говорите дитині, що вона гірша за інших дітей?
15		Чи принижуєте дитину покаранням?
16		Чи забезпечуєте дитину книгами та матеріалами для її улюблених занять?
17		Чи привчаєте дитину мислити самостійно?
18		Чи привчаєте дитину до читання з дитинства?
19		Чи спонукаєте дитину вигадувати історії, фантазувати?
20		Чи дозволяєте дитині брати участь у плануванні сімейних справ та мандрівок?
21		Чи хвалите дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні?
22	Чи вчите дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку?
23	Чи розробляєте практичні експерименти, аби допомогти дитині більше дізнатися про щось?
24	Чи дозволяєте дитині гратися з усіляким непотрібом?
25	Чи спонукаєте дитину знаходити проблеми й потім розв'язувати їх?
26	Чи знаходите в заняттях дитини щось гідне схвалення?
27	Чи існують теми, які зовсім не порушуєте в обговоренні з дитиною?
28	Чи даєте дитині можливість приймати рішення самостійно?
29	Чи допомагаєте дитині знаходити телепрограми, які заслуговують на увагу?
З0	Чи розвиваєте в дитині позитивне сприймання її здібностей?
31	Чи відсторонюєтеся від невдач дитини, кажучи: «Я теж цього не вмію»?
32	Чи заохочуєте в дитині максимальну незалежність від дорослих?
33	Чи віддаєте перевагу самостійному виконанню дитиною головної частини роботи (за яку вона сама взялася), навіть якщо невпевнені в позитивному результаті?

Оцінювання результатів

Спочатку згідно з ключем підрахуйте бали.

Запитання перше: «вища» — 2 бали; «середня спеціальна» — 1 бал; «середня» — 0 балів.

Запитання друге (бали нараховують залежно від того, наскільки багато знань та творчого підходу потребує професія):«потребує багато знань та творчого підходу» — 2 бали; «так собі» — 1 бал; «стереотипна діяльність» — 0 балів.

Запитання третє: якщо є хобі — 2 бали; немає — 0 балів.

Запитання 4, 5,6,8,9,10,11,12,13,16,17,18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 20, 32, 33: «так» — 2 бали; «іноді» — 1 бал; «ні» — 0 балів.

Запитання 7, 14, 27, 31: «так» — 0 балів; «іноді» — 1 бал; «ні» — 2 бали. Складіть суму балів за трьома шкалами та оцініть рівень відповідного показника:

- інтелектуального розвитку (шкала включає за­питання 1, 4, 5, 16, 18, 20, 23, 27, 29): високий рі­вень — 15—18 балів; середній — 5—14 балів; низь­кий — 0 балів;

- творчих досягнень (запитання 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 19, 22, 24, 25): високий рівень — 19—22 бали; середній — 5—18 балів; низький — 0—4 бали;

- здатності до саморегуляції (запитання 9, 10, 13, 14, 15, 17, 21, 26, 28, З0, 31, 32, 33): високий рі­вень — 21—26 балів; середній — 7—20 балів; низький — 0—6 балів.

Ознаки обдарованих дітей

· Обдаровані діти часто перескакують через пос­лідовні етапи свого розвитку;

· у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні та абсолютному мисленні;

· рано починають класифікувати й категорувати інформацію;

· у них великий словниковий запас, вони із задо­воленням читають словники, енциклопедії;

· можуть займатися кількома справами відразу;

· вони дуже допитливі, активно досліджують нав­колишній світ;

· у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки;

· легко справляються з пізнавальною невизна­ченістю, із задоволенням сприймають складні дов­гострокові завдання;

· не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь;

· можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі;

· їм властиве надто розвинуте почуття справед­ливості;

· добре розвинуте почуття гумору;

· вони постійно намагаються вирішувати про­блеми, які їм поки що не під силу, й у вирішенні де­яких із них домагаються успіху;

· для обдарованих дітей характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч не­безпечних наслідків подій;

· вони надзвичайно схильні до немовних проявів почуттів, емоцій до людей, які їх оточують;

· часто володіють екстрасенсорними здібнос­тями;

· вони негативно оцінюють себе;

· більшість обдарованих дітей сплять менше від своїх однолітків, вони

раніше відмовляються від денного сну;

· обдаровані діти інколи мають труднощі з тон­кою руховою координацією.

Показники творчої обдарованості дитини

· Стійка підвищенна потреба в самоактуалізації.

· Наявність власної думки.

· Інтелектуальна незалежність, зневажливе став­лення до стереотипів, авторитетів. Потреба чинити опір шаблону, нав'язаному стилю діяльності.

· Висока самооцінка, потреба мати свій «Я-образ».

· Схильність до гри, почуття гумору, дотеп­ність.

· Оригінальність.

· Імпульсивність, поривчастість.

· Широта інтересів. Інтерес до філософських пи­тань.

· Повна відсутність поваги до проторених шляхів.

· Прагнення самостійно подолати труднощі, які виникли.

· Постійне прагнення поліпшувати якість своєї продукції, вимогливість до себе.

· Завзяття й наполегливість думки. Здатність не­відступно думати про певний предмет.

· Потреба в серйозній внутрішній роботі, ство­ренні своєї індивідуальності, духовному зрос­танні.

Педагогічним колективом розроблено систему пошуку обдарованих дітей.

Система пошуку обдарованих дітей

(схема №1)

№	Сфера пошуку	Критерії, за якими здійснюється пошук
1	Вступні випробування	Оригінальність, пізнавальний інтерес, ерудиція, рівень творчості
2	Урок	Нестандартність мислення, рівень творчості, пізнавальний інтерес, ерудиція
3	Бібліотека	Вивчення запитів, допитливості, інтересів
4	Факультативи	Ерудиція, неординарність підходів, допитливість, наполегливість, оригінальність
5	Психодіагностика	Лідерські якості, ерудиція, оригінальність, об'єктивність самоаналізу
б	Учнівські олімпіади, конкурси-захисти творчих робіт, проектів	Інтелектуальні здібності, нестандартність мислення, багата лексика, ерудиція, здатність до пошуку, аналізу
7	Виховна робота	Ініціативність, активність, свідомість, відповідальність, загальнолюдські якості

На основі системи пошуку обдарованих дітей (схема №1), було створено модель «Обдарованості» (схема №3)

Алгоритм роботи з обдарованими дітьми

1. Пошук обдарованих дітей, виявлення талантів.

2. Організація роботи з вико­нання програми:

-профільне навчання (природничо-математичний профіль);

- вивчення комп’ютерних технологій;

-факультативні заняття, робота в шкільній та сільській бібліотеках;

- самоосвітня діяльність учнів;

- консультації та індивідуаль­ні заняття учнів;

- робота в еколого-краєзнавчому гуртку та гуртку «Юний лісничий»;

- позанавчальна робота.

3.Кадровий потенціал, нау­ково-методичне забезпечення:

- розробка та впровадження авторських програм до роботи з обдарованими дітьми;

- методичні роз­робки;

- анкетування та діагносту­вання;

- видавнича діяльність, рецен­зування робіт;

- залучення сім'ї.

4. Формування педагогики співробітництва:

- розробка та впровадження системи «Учень — учитель — студент»;

- круглі столи;

- проблемні семінари.

5. Творча самореалізація осо­бистості:

- всеукраїнські предметні олімпіади, конкурси;

- творчі звіти;

- КВК, інтелектуальні ігри;

- учнівське самоврядування;

- видавнича діяльність.

6 Система заохочень, сти­мулювання творчих досягнень:

- нагородження переможців і призерів олімпіад, конкурсів-захистів тощо;

- проведення предметних тижнів;

- розробка та впровадження критеріїв встановлення рейтингу;

- моральне та матеріальне стимулювання педагогічних пра­цівників.

7. Результативність роботи:

- сформована особистість із глибокими та міцними знаннями;

- розвиток природної обдаро­ваності;

- загальнокультурний роз­виток;

- активні життєві позиції;

- науковий світогляд;

- майбутній учений, керівник виробництва;

- вільне володіння комп'юте­ром;

- вільне володіння іноземною мовою;

- прагнення до самовдоско­налення, самоствердження, вироб­лення «Я-концепції»;

- збереження здоров'я.

ФОРМУЄМО ТВОРЧУ ОСОБИСТІСТЬ

Західні дослідники вважають, що результативність творчої навчальної діяльності учнів залежить від двох умов: проведення психолого-педагогічної діагностики рівня творчого розвитку учнів і досконалого вивчення змісту навчального предмета з метою знаходження можливостей для вирішення творчих задач. Додамо, що така результативність забезпечується також ефективною організацією творчої навчальної діяльності учнів.

Навчальна і виховна діяль­ність педагогічного колективу Клинцівської ЗШ І - ІІІ ступенів пов'яза­на з формуванням творчих здіб­ностей учнів. Колективом розроблено модель формування творчої особистості учнів в умовах загальноосвітньої школи.

Модель формування творчої особистості в умовах загальноосвітньої школи

Формування творчої особистості дитини

Педагогічний процес

Виховна робота

Реалізація творчого потенціалу дітей

Творча взаємодія учня і вчителя

Взаємозалежність творчої праці вчителя і творчої діяльності учня

Сприяння творчій навчальній діяльності учнів з боку вчителя

Стимулювання творчих здібностей дітей

Розвиток креативних здібностей, мислення, спрямованості на пошук, самовдосконаленн, інтересів до творчої діяльності, напологлевості у пошуках нового

Навчальну діяльність можна поділити на стандартну та твор­чу. Наслідками стандартної ді­яльності є озброєння учнів зна­ннями, вміннями з різних предме­тів, формування в учнів у процесі навчання мотивів, характерологіч­них якостей, умінь, що сприяють успішній творчій діяльності. Твор­ча діяльність сприяє подальшому розвитку внутрішніх передумов до творчості, тобто креативного ядра особистості, яке й забезпе­чує потенційну здатність людини до творчості та рівень подальших творчих досягнень. Зауважимо, що такий розподіл навчальної ді­яльності є умовним, але доціль­ним із погляду планування та за­стосування тих форм і методів ор­ганізації навчання, які ефективно сприяють розвитку творчих мож­ливостей учнів.

Позанавчальна та навчальна робота здійснюється у процесі організації творчих ситуацій, які стимулюють пошукову діяльність учнів, розвивають їх творчі мож­ливості, але не завжди приводять до оволодіння новими знання­ми, вміннями і навичками. Тому ми створюємо на уроках твор­чі ситуації, органічно пов'язані зі змістом навчального матеріа­лу конкретного уроку. Творчі ситуації можна створювати під час розв'язання учнями творчих задач; вирішен­ня навчальних проблем; дискусій; критичного аналізу прочитаного; виконання різноманітних твор­чих завдань; навчальної експе­риментальної і дослідницької ді­яльності; ігрових ситуацій тощо. Особливе значення для організації творчої навчальної діяльності ма­ють уроки під час яких використовуються інтерактивні технології, уроки, позбав­лені звичних шаблонів.

Педагогі школи в основному використовують такі осно­вні форми інноваційних уроків: конференції; диспути; мандрівки; КВК; змагання; загадки; ігри тощо. Кожен учитель має свої індиві­дуальні особливості у плануванні уроків під час яких впроваджує елементи інноваційних технологій.

Створення творчих ситуацій та проведення уроків з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню творчого процесу, який складається з послідовних етапів, а саме:

1.Жвава зацікавленість учня у творчій діяльності, ентузіазм,
психологічна готовність до вирі­шення проблеми.

2.Наявність знань, умінь і навичок, необхідних для чіткого усвідомлення та формулювання творчого завдання.

3.Пошук додаткової інфор­мації для розв'язання завдання. Якщо завдання не вирішено, від­бувається перехід до наступних етапів.

4.Уявний відхід від вирішення проблем, переключен­ня на інші види діяльності.

5.Еврика, осяяння. А може, лише перший крок до розв'язання завдання.

6.Перевірка одержаного ре­зультату.

Плануючи творчу навчальну діяльність учнів, учитель враховує їхній рівень розвитку і прогнозує вихід із творчих ситуацій. Можна планувати творчі ситуації у три або шість етапів, передбачати на­дання допомоги учням під час їх творчої навчальної діяльності, переносити остаточне вирішення завдання на наступний урок або давати додому, щоб забезпечити етап зосередження зусиль на по­шуки додаткової інформації.

Саме тому в кожному навчаль­ному предметі ми виділяємо теми, які забезпечують розвиток пошуково-перетворюючого стилю мис­лення учнів та якісне засвоєння ними базових понять, умінь і на­вичок. Викладання певного на­вчального предмета передбачає розвиток в учнів мислення і навичок його практич­ного застосування, щоб вони мо­гли переосмислити знання, одер­жати нову інформацію. Таким чином ми прищеплюємо потяг до са­мостійного набуття знань та віль­ного користування відповідними літературними, науковими і на­вчальними джерелами. Творчий підхід до викладання підвищує ініціативу учнів та самостійність у навчанні, шляхом особливої ува­ги до розвитку здатності творити та виконавської діяльності.

Отже, зміст навчального предмета ми будували так, щоб він виходив за межі загальноприй­нятих програм, відзначався більш високим рівнем узагальненості, при цьому враховуючи інтереси учнів, стиль і темп засвоєння ни­ми знань, залишаючи можливість поглибленого сприймання суті тієї чи іншої теми. Організація творчої навчальної діяльності також вимагає ефективного ви­користання навчального часу для підвищення рівня знань, умінь і навичок учнів, розвитку їхнього мислення та оволодіння ними на­вичок дослідницької діяльності.

Тому ми вважаємо,що вивчення навчаль­них предметів має бути спрямо­вано на розвиток творчих можли­востей учнів і передбачати озна­йомлення учнів із додатковим по­запрограмним матеріалом; заохо­чення учнів до глибокої розробки теми, яка їх зацікавила. Організа­ція навчального процесу з ураху­ванням рівня розвитку творчих здібностей учнів, включення в на­вчально-виховний процес різних видів діяльності потребує фор­мування практичного мислення учнів; гнучкості у використанні засобів та ресурсів, надання учням часу на розвиток самостійності та цілеспрямованості у вирішен­ні творчих завдань; можливості для демонстрації своїх раціоналі­заторських здібностей; створення сприятливих умов для розширен­ня вмінь і розвитку мовлення.

Створення умов для прояву творчих здібностей учня—основна запорука розвитку обдарованості: учителі нашої школи приділяють увагу забезпеченню включення учнів в таку навчально-пошукову діяльність, у якій би реалізувались їх можливості і де б панувала атмосфера ініціативи, змагання, дискусії тощо. При цьому надзвичайно важливу увагу ми приділяємо формуванню й розвитку позитивних рис характеру: цілеспрямованості, наполегливості, во­льових якостей, уміння оцінювати себе, вимогли­вості до себе, ініціативності, працелюбства. Адже талант не існує сам по собі, без конкретної діяль­ності людини. Його формування й розвиток здійс­нюється у процесі навчання і виховання. Талант — це праця, укладена дитиною, навчальним закладом (учителями), сім'єю (батьками). Пошук готових талантів — це вирішення проблеми. Проблема полягає в тому, щоб виховувати, ростити талано­витих учнів, розвивати вроджені задатки. Варто пам'ятати, що талановитість визначає, скеровує підхід до вирішення навчально-наукової чи творчої проблеми, а наполегливість у праці забезпечує остаточне її вирішення.

Після здійснення відбору обдарованих із певного предмета учнів, вони пе­ребувають постійно в полі зору вчителя, поступово відходять від інтенсивної й напруженої розумової діяльності до активного творчого пошуку. На нашу думку, учитель не може бути пасивним і вважати, що обдарований учень сам по собі досягне успіху; таким дітям потрібна значно більша допомога, ніж іншим. Саме вчи­тель має надати перший імпульс розвитку обдарова­ного учня, створити йому морально-психологічні умови навчальної діяльності, звернути увагу на заці­кавленості суспільства, педагогічного колективу, школи, родини в його успіхах, створити йому по­зитивно орієнтовану популярність, збудити мо­тиви й викликати внутрішні імпульси для додат­кової навчально-пошукової діяльності, відстою­вання власної думки та ін. Цих учнів ми привчаємо високоефективно, самостійно, із за­хопленням працювати, домагатись, щоб заняття предметом стало улюбленою справою. При цьому не слід боятись перевантаження учнів, тому що учні, захоплені предметом, наполегливо працюють за власним бажанням, із великим задо­воленням, не відчуваючи втоми.

В основу педагогічної діяльності вчителя в ро­боті з обдарованими дітьми на уроці ми пок­ладаємо використання елементів інноваційних технологій, диференціацію та індивідуалізацію навчання. Вчителі постійно урізноманітнюють навчальну діяльність з обдарованими учнями, пам'ятаючи, що вони про­дуктивно працюють в атмосфері серйозності, важ­ливості дорученої їм справи й не терплять шко­лярства. Ми вважаємо, що дуже гарно, коли вчитель виробить в обдаро­ваних учнів звичку систематично заглиблюватись у додаткові дані та сучасні факти, адже сьогодні розробка нових технологій неможлива без отри­мання нових знань. З обдарованими учнями ми прагнемо так працювати, щоб у них якомога частіше виникало почуття недостатності наявних знань або неповноти цих знань, — це спонукатиме їх до активної пошукової роботи з новими джерелами інформації. Слід зауважити, що важливе значення в роботі із цими учнями має і емоційна сторона діяльності: поглиблене захоплення навчальним предметом виникає лише тоді, коли навчальна діяльність супроводжується здивуванням, смутком, радістю, розпачем та інші людськими почуттями. Надзвичайно сильно допома­гає вчасна й авторитетна порада вчителя, його вказівка звернутись до тієї чи іншої літератури, реферативних матеріалів із фонду навчального кабінету. Останнє має позитивний педагогічний ефект: учень опрацьовує інформаційні матеріали, створені його попередниками, які зазвичай також є учнями і з якими також активно співпрацює вчи­тель. Це дозволяє молодшим учням орієнтува­тись на старших, спілкуватись із ними на основі внутрішніх потреб і спільних захоплень, багато в чому наслідувати їх, а старшим учням, у свою чергу, відчувати себе наставниками, убачати свою причетність до виховання і навчання мо­лодших учнів, причому здійснювати такий вплив через улюблену для обох справу. Тому учні стар­ших класів ефективно допомагають учням молодших класів у підготовці до олімпіад; спільно розробляють нові проекти, дидактичні матеріали, навчальне об­ладнання для проведення експериментів. Це є важливим, оскільки дозволяє виявити обда­рованих учнів ще в середніх, а то й в молодших класах задовго до поглибленого чи профільного вивчення предмета. Нерідко така спільна довгот­ривала діяльність, продуктивна зайнятість улюб­леною справою переростає в дружні стосунки, міцне товаришування учнів різного віку, яке не­рідко підтримується довгі роки ще й після закін­чення школи.

На підставі вищезазначено педагогічним колективом було розроблено перспективну програму роботи з обдарованими визначено сновні завдання та розроблена система заходів щодо реалізації програми.

Програма роботи з обдарованою молоддю на 2010—2015 рр.

№	Зміст	Термін виконання	Відповідальні
І. Психолого-педагогічні аспекти реалізації програми
1	Опрацювати критерії та показники виявлення дітей-відмінників та обдаро­ваних дітей	2010 р.	Заступник дирек­тора з НВР
2	Поповнювати шкільний банк даних обдарованих дітей	Постійно	Заступник дирек­тора з НВР
3	Забезпечити постійний патронат соціально-психологічної служби над обдарованими дітьми	Постійно	Педагог-організатор
4	Увести традицію вшанування обдарованих дітей (концерт «День школи»)	Щорічно, квітень	Заступник дирек­тора з ВР
5	Розробити циклограму заходів щодо реалізації напрямів програми «Інтелек­туальний потенціал школи»	Щорічно	Заступник дирек­тора з НВР
6	Висвітлювати в засобах масової інформації відомості про творчі здобутки молоді, її участь у конкурсах, олімпіадах, змаганнях, інших заходах	Постійно	Педагог-організатор
II. Науково-методичні аспекти
1	Проводити аналіз досягнень обдарованих учнів в олімпіадах, конкур­сах і вносити відповідні записи до банку даних дитини	Щорічно	Заступник дирек­тора з НВР
2	Організувати цикл книжкових виставок, бібліотечні огляди на теми: «Обда­рована дитина», «Сходинки до творчості», «Наші таланти», «Для кмітливих і допитливих», «Як стати генієм»	2010— 2015 рр.	Бібліотекар школи
3	Сприяти навчанню та вихованню обдарованих дітей та молоді, зростанню їхньої майстерності шляхом участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах, тур­нірах, фестивалях, вступу до вищих навчальних закладів	Постійно	Адміністрація школи
4	Розширити мережу учнівських гуртків, удосконалити форми й методи поза­шкільної освіти в позаурочний час	2010— 2015 рр.	Адміністрація школи
III. Робота з кадрами
1	Через роботу МО проводити науково-методичні заняття з педагогічними працівниками щодо організації роботи з обдарованими дітьми	Постійно	Голови ШМО
2	Визначити керівників для написання дослідницьких робіт	Щорічно	Адміністрація школи
IV. Матеріально-технічне забезпечення
1	Обладнати кабінети сучасними меблями	2010— 2015 рр.	Адміністрація школи
2	Продовжити комплектування бібліотеки популярних і наукових видань	Постійно	Бібліотекар школи
3	Сприяти залученню спонсорів для підтримки обдарованої молоді	Постійно	Адміністрація школи

Основні завдання програми:

• реалізація Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної на­ціональної програми «Освіта», постанови Кабінету Міністрів України «Про роз­виток сільської загальноосвітньої школи»;

• розвиток інтелектуального потенціалу школи, створення умов для творчого й духовного зрос­тання особистості.

Відповідно до програми роботи з обдарованою молоддю кожним ШМО було розроблено заходи щодо реалізації цієї програми, а на основі їх створено загальношкільну систему заходів на 2010 - 2015 роки.

Система заходів щодо реалізації програми

«Обдаровані діти»

№		Назва заходів		Термін виконання		Відповідальні			Примітка
І. Новий час — нові шляхи управління розвитком школи
1		Підготувати необхідну документацію для проходження атестації школи, підняти питання про надання школі ліцен­зії естетико-прикладного спрямування		2010—2015рр.		Адміністрація, ко­місія з атестації
2		До 01.09 щороку формувати оптимальну мережу класів у школі		Щорічно		Адміністрація
3		Удосконалити власну модель управління інноваційного розвитку школи, розро­бивши посадові й функціональні обов'язки адміністрації школи, виходячи із системи її роботи		2010-2011 н. р.		Директор школи
4		Аналіз стану освітньої діяльності школи проводити через діагностичні контрольні роботи, зрізи знань , анкетування, тестування, моніторинг		Постійно		Адміністрація
5		Проводити діагностику запитів учнів щодо розвитку їхньо­го інтелектуального рівня, інтересу до знань і на базі цих досліджень створювати групи для індивідуальних занять, курсів і факультативів (за потребою)		Щорічно		Адміністрація
6		Налагоджувати зв'язки із ВНЗ для створення умов профільного навчання й координації шкільних про­грам із вимогами до вступних екзаменів у ВНЗ		2010—2015рр.		Директор школи
7		Сприяти всебічному розвитку в школі психологічної та со­ціально-педагогічної служби		2006—2011 рр.		Адміністрація, педагог - організатор
8		Дбати про повну укомплектованість школи педагогічними працівниками з відповідною освітою		Постійно		Директор школи
9		Забезпечувати оптимальність розподілу педагогічного на­вантаження, обґрунтовуючи й обумовлюючи розміщення педагогічних кадрів		Постійно		Директор школи
10		Забезпечувати безперервну освіту педагогічних кадрів		Постійно		Директор школи
11		Упроваджуючи принцип гласності, забезпечувати пра­во кожного працівника школи на одержання з будь-яко­го питання повної й достовірної інформації, а також право на відкрите й вільне обговорення		Постійно		Директор школи
12		Продовжувати здійснювати керівництво членами педколективу, використовуючи різні види контролю: повна довіра, періодичний контроль, постійний контроль		Постійно		Директор школи
ІЗ		Поповнювати комп'ютерний банк нормативних документів та інформаційного забезпечення процесу управління		Постійно		Адміністрація
14		Вивчати систему роботи діяльності навчальних закладів Кіровоградщини та України.		Постійно		Адміністрація
П. Школі, що розвивається, — творчий учитель і сучасні науково-педагогічні технології
1		Методичну роботу спрямувати на підвищення фахового рівня вчителя, упроваджуючи нові технології й системи		Постійно		Заступник директора
2		Продовжити вдосконалювати програми із пред­метів природничо- математичного циклу шляхом апробації в навчальному процесі		2010—2015 рр.		Адміністрація, учителі-предметники
3		Спрямувати роботу МО на створення оптимального соціально-культур­ного мікроклімату в колективі, який сприяв би духовному і творчому розвитку учнів		2010—2015 рр.		Заступник директора
4		Проводити в школі конкурси «Учитель року», «Класний керівник року»		Постійно		Адміністрація
III. Виявлення обдарованих дітей і їх всебічна підтримка
1		Створити постійно діючу систему пошуку обдарованих і здібних дітей у школі		Постійно		Педколектив
2		Поновлювати інформаційний банк даних «Обдаровані діти школи» за різними напрямами		Постійно		Адміністрація
3		Використовувати різні форми роботи для розвитку творчообдарованих дітей: • предметні олімпіади; • огляди знань; • конкурси; • робота гуртків; • громадський огляд знань		Постійно		Адміністрація
4		3 метою пошуку юних олімпійців проводити спартакіади, змагання, зльоти		Щорічно		Учителі фізкультури
5		3 метою стимулювання навчальної діяльності ввести у практику роботи школи свято вшанування відмінників		2011 р.		Рада школи
6		Сприяти участі учнів школи в різноманітних районних, об­ласних конкурсах		Постійно		Адміністрація
7		Підтримувати тісні зв'язки з Калинівською ЗШ та Покровською ЗШ		Постійно		Адміністрація
IV. Пріоритетні напрями виховної роботи школи
1		Виховну роботу здійснювати через динамічні творчі групи класних керівників, які сформувані за напрямами національного ви­ховання відповідно до Концепції виховання дітей та молоді в національній системі та Концепції громадського вихо­вання		Постійно		Заст. з ВР, голова ШМО класних керівників
2		У виховній діяльності спиратися на сім'ю, підвищувати її психологічно-педагогічну культуру через батьківський лек­торій, участь у педагогічних консиліумах, загальношкільних святах сім'ї		Постійно		Педколектив
3		Систематично проводити історико-краєзнавчу роботу в школі		Постійно		Заст. ВР, вчитель історії
4		Систематизувати зібраний матеріал з історії розвитку шко­ли і створити відповідну експозицію.		До 2011 року		Керівник музею
5		Формувати екологічну культуру особистості через залучен­ня вихованців до активної екологічної діяльності під деві­зом «Моя Батьківщина починається з Клинців»		Постійно		Заст. з ВР
6		Сприяти розвитку моральних почуттів, рис особистості, а саме: доброти, справедливості, честі, поваги до себе й ін­ших, шанобливого ставлення до людей похилого віку через діяльність загонів «Турбота» та «Пам'ять».		Постійно		Класні керівники
7		Забезпечувати дієвість парламентсько-президентської республіки «Берегиня», основним принципом якої повинні стати слова «Школа — мій дім, я — господар у нім»		Постійно		Заступник директора з ВР, педагог-організатор
V. Соціальний захист учасників навчально-виховного процесу
1		Сприяти вирішенню проблем соціального захисту, адаптації, збереження і зміцнення здоров'я учнів та працівників школи		Постійно		Адміністрація
2	Забезпечити соціально-матеріальну підтримку дітей-сиріт та дітей пільгового контингенту		Постійно		Адміністрація
3	Співпрацювати із закладами охорони здоров'я з питань медичних оглядів та медичного обслуговування вчителів та учнів школи		Постійно		Адміністрація
4	Організувати гаряче харчування учнів і вчителів школи, за­безпечити безкоштовне харчування дітей початкових класів		Постійно		Адміністрація
5	Дотримуватись Положення про охорону праці в закладах освіти, проводити інструктаж працівників та учнів школи щодо знань правил техніки безпеки, охорони праці, вироб­ничої санітарії		Постійно		Адміністрація
6	Забезпечити санітарно-гігієнічні умови роботи школи: • відповідність режиму роботи школи санітарно-гігієнічним вимогам; • забезпечувати відповідний повітряний і тепловий режим; • утримувати приміщення школи згідно із санітарними нормами		Постійно		Адміністрація
VІ. Розвиток матеріально-технічної бази
1	Обладнати кабінети сучасними меблями		2011—2015 р.р.		Адміністрація
2	Замінити підлогу в шкільному коридорі		2011 -2015 р.р.		Адміністрація
3	Вставити пластикові вікна		2010 - 2015 р.р.		Адміністрація
4	Замінити двері класних кімнат, вхідні двері шкільних приміщень		2011 - 2015 р.р.		Адміністрація, класні кервники

Важливу роль у реалізації програми «Обдаро­вані діти» відіграє відвідування уроків керівни­ками школи відповідно до системи відвідування уроків у школі:

Структура системи відвідування уроків у школі
Відвідування уроків у різних учителів. Мета: виявлення проблем у навчально-виховному процесі освітнього закладу	Відвідування всіх уроків протягом робочого дня в одному класі. Мета: визначення обсягу інформації, єдності вимог, інтенсивності уроків	Відвідування всіх уроків теми в даному класі. Мета: проаналізувати діяльність учителя, вивчати структуру уроків і прийоми навчання	Відвідування уроків протягом тижня в одному класі. Мета: вивчення діяльності учнів	Відвідування уроків протягом робочого дня в різних класах. Мета: вивчення використовуваних методичних прийомів для різних вікових груп учнів

Під час проведення аналізу відвіданих уроків адміністрація школи звертає увагу на уміння кожним учителем проводити само­аналіз уроку. Для цього адміністрація школи запропо­нувала кожному педагогу відповісти на ряд запитань:

1.Чи враховані під час планування і проведення уроку реальні навчальні можливості учнів?

2.Яке місце уроку в темі, розділі? Як він пов'язаний із попереднім і наступними уроками? У чому специфіка цього уроку? Його тип.

3.Мета уроку (загальноосвітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок? Які завдання були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані при визна­ченні завдань уроку?

4.Чи була вибрана структура уроку ефективною для розв'язання цієї мети? Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку?

5.На яких ідеях, положеннях, фактах зробили головний акцент на уроці?

6.Які методи навчання використовувалися для розкриття нового матеріалу? Наскільки був обґрунтованим вибір методів навчання?

7.Які форми навчання були обрані для пояс­нення нового матеріалу й чому? Чи був застосо­ваний диференційований та індивідуальний підхід до учнів, використані елементи інноваційних технологій?

8.Як було організовано контроль засвоєння знань, формування вмінь і навичок? У яких фор­мах і якими методами цей контроль здійсню­вався?

9.Які види, способи, прийоми організації діяльності забезпечили високу працездатність учнів протягом усього уроку?

10.Завдяки яким прийомам вдалося раціо­нально використати час, запобігти переванта­женню учнів?

11.Завдяки чому на уроці зберігалася добра психологічна атмосфера спілкування з уч­нями?

12.Чи були продумані додаткові методичні при­йоми (і які) на випадок непередбачуваних ситу­ацій?

13.Чи вдалося вчителеві повною мірою реалі­зувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то з яких причин? Коли вчитель планує завершити їх виконання?

Обдарована дитина у фокусі уваги

Скільки позитивних емоцій можуть отримати вчителі та учні, якщо вони розуміють одне одного, відчувають взаємну симпатію та довіру! Через це адміністрація школи не відкладає на задній план управління процесом взаємин «учитель—учень».

Окрім необхідної щоденної роботи з педа­гогами та дітьми регулярно проводяться засідання психолого-педагогічних семінарів, на яких розгля­даються найактуальніші у процесі роботи пи­тання.

Тематика психолого-педагогічних семінарів

Засідання 1

1.Адаптація учнів 1 класу до умов навчання в школі.

2.Професійне вигорання — міф чи реальність?

Засідання 2

1.Дослідження умов адаптації п'ятикласників до навчання в середній навчальній ланці.

2. Здоров'я дитини як фактор гармонійного роз­витку.

Засідання З

1.Роль сімейного виховання у формуванні особистості учня.

2.Робота з девіантними підлітками.

Засідання 4

1.Формування психологічної готовності випускників школи до дорослого життя.

2. Робота з обдарованими дітьми. Проблеми та способи їх вирішення.

Приклад проведення засідання психолого-педагогічного семінару.

Тема. Робота з обдаровани­ми дітьми. Проблеми та спо­соби їх вирішення.

Завдання:

· виявляти основні критерії обдарованості учнів;

· розробити загальні реко­мендації стосовно роботи з обда­рованими дітьми;

· впроваджувати новітні тех­нології в роботі з обдарованими дітьми;

· здійснити обмін між учасни­ками семінару інформацією про ефективні шляхи реалізації дітьми своїх творчих здібностей.

Очікувані результати: після проведеної дискусії з елементами психотренінгу учасники зможуть:

· окреслити напрями діяльності вчителів з обдарованими дітьми;

· формувати зовнішнє середо­вище для підвищення ефектив­ності роботи з дітьми;

· бути впевненими в собі і своїх діях.

Обладнання: папір, маркери, дошка, підготовчі записи до вправ, ситуації до рольової гри.

Присутні: члени педагогічного колективу Клинцівської ЗШ І - ІІІ ступенів.

План і методи проведення

1. Інформаційне повідомлення.

2. Очікування результатів.

3. Активізація діяльності учас­ників за допомогою гри «Акварі­ум».

4. Мозковий штурм: «Умови, необхідні для розвитку обдарованої дитини».

5. Робота в групах: «Найефек­тивніші форми та методи роботи».

6. Рольова гра: аналіз ситуацій.

7. Вправа «Відкритий мікрофон» — «Роль учасників семінару
в роботі з обдарованими дітьми».

Хід проведення

1.Інформаційне повідом­лення. Виступ голови психолого-педагогічного семінару.

Основою розвитку навчальних закладів нового типу є формування творчої особистості, інди­відуальна робота з обдаровани­ми дітьми, які вирізняються на­самперед високим інтелектом, що є наслідком як природних здібностей, так і сприятливих умов виховання.

Обдаровані діти — дуже цінна, але досить тендітна частина на­шого суспільства й у своєму роз­витку можуть наражатися на особливий ризик. Тому розвиток і виховання обдарованих дітей — завдання, що потребує узгодже­них дій багатьох фахівців: дирек­тора, заступників директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагога-організатора, класних керівників, учителів, батьків. Першочергове завдання їх — виявити обдарованих дітей, допомогти їм не загубитися в «сірій масі» учнів.

У кожного з вас є певний досвід організації навчально-виховної роботи з обдарованими дітьми. І ми зібралися для того, щоб обго­ворити технологію роботи з обда­рованими дітьми, висвітлити де­які проблеми обдарованої дитини, узагальнити їх, а можливо, хтось запозичить щось корисне для своєї роботи.

Проведемо тренінг у формі круглого столу, оскільки це — форма публічного обговорення або висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються в певній послідовності, сидячи за столом круглої форми. Уявлення про «круглий стіл» як символ рівності й шляхетності бере по­чаток з легенд про короля Артура, за яким герої цих легенд зби­ралися як рівні й утілювали мо­ральні ідеали лицарства. Отже, я й вас запрошую на рівних пра­вах взяти участь у розмові, від­верто висловлювати свої думки, обстоювати свої погляди. Будь-який тренінг має правила і ми з вами теж будемо дотримуватися певних стандартних правил (пра­вила зачитати).

2. Очікування результатів.

Перше заняття має починатись із знайомства учасників між со­бою, але, за браком часу (з іншо­го боку ви вже між собою знайомі), ми відразу ж присту­пимо до вправ.

— Скажіть, будь-ласка, чого ви очікуєте від тренінгу?(Міркування записати.) Як свідчать спостереження, досвід, популярна фраза «талант себе виявить» не відповідає дійсності. Діти раннього віку мо­жуть часто приховувати свої здібності, якщо дорослі вчасно не оцінюють їх. Вони швидко (вна­слідок пластичності нервової сис­теми цього віку) привчаються по­водитися «як треба», «як усі».

3.Активізація діяльності учасників за допомогою гри «Акваріум»:

—Зараз ви по колу, за годинниковою стрілкою, передаючи мікрофон, дасте коротеньку відповідь на запитання: «Як мож­на виявляти обдарованість?» (Відповіді слід записувати у вигляді променів. На основі запи­саного робиться висновок.)

Слід пам'ятати, що виявлення здібностей обдарованих дітей приносить користь не лише їм, а й усьому суспільству. Чим раніше починається розвиток юних обда­ровань, тим краще, адже талант може й не виявитися, якщо під час виховання та навчання не буде створено умов для його розвитку.

4.«Мозковий штурм». Учас­ никам пропонують дати відповіді на запитання:

- Які умови слід створити для роботи з обдарованими дітьми?

- Які типові умови створено в навчальних закладах ?

- Чи хороші умови створено для роботи з обдарованими дітьми?

- Що потрібно для роботи з обдарованими дітьми?

(Учасники подають ідеї, їх за­писують на дошці.)

Висновок:

Велику увагу також потрібно приділити особистості вчителя. Саме вчитель створює атмосфе­ру, яка може надихати учня або руйнувати його впевненість у собі, заохочувати чи пригнічувати його інтереси, розвивати чи ігнорувати здібності, розвивати або гальму­вати його творчий початок.

Отже, вчитель:

· має бути доброзичливим і чуйним;

· знати психологічні особливості обдарованих дітей, розуміти їх;

· мати високий рівень інтелек­туального розвитку;

· мати широке коло інтересів і вмінь;

· бути готовим до виконання найрізноманітніших обов'язків, пов'язаних із навчанням обдаро­ваних дітей;

· мати почуття гумору;

· бути самокритичним, по­стійно самовдосконалюватися;

· мати творчий особистий світогляд.

5.Робота в групах.

Ще важливішим моментом є розробка форм та методів роботи з обдарованими дітьми. І зараз, під час вправи, ми разом з'ясує­мо, якими формами та методами ми керуємося, організовуючи навчальну та виховну роботу з об­дарованими дітьми, і які з них, на вашу думку, дають хороші резуль­тати.

Завдання. Учасникам пропо­нують вибрати смужку певного кольору й об'єднатися в групи. У групах слід обговорити пи­тання: «Які форми і методи ро­боти ви використовуєте в роботі з обдарованими дітьми?», «Що, на вашу думку, є найефективні­шим і дає хороші результати?» (Визначити 1, 2, 3,... місце за важливістю.)

Час на обговорення в групах 5 хв. Вибрати доповідача.

Результати згрупувати.

Висновок: які форми та мето­ди використовують учасники в на­вчально-виховному процесі? Що є найефективнішим у роботі?

Обдарованість може органічно вписатися в життєдіяльність на­вчально-виховного процесу, а може породити безліч складних соціально-психологічних і внут­рішніх протиріч. У першому випад­ку йдеться про благополучну обдарованість, у другому — про обдарованість як проблему.

6.Рольова гра: аналіз ситу­ацій.

Розгляньмо обдарованість як проблему з різних позицій за до­помогою рольової гри.

Ситуація 1.

Дитина, навчаючись у школі, виявила артистичні дані (співає, декламує вірші). Через часті вис­тупи, як у школі, так і на різних конкурсах, у дитини знизилися успіхи у навчанні, та ще в її харак­тері з'явилися зверхність, бай­дужість до життя школи. Постало питання про те, що дівчинка не відповідає правилам «Статуту школи».

(Обговорення проблеми.)

Ролі грають: директор, заступники, вчителі, класний керівник дів­чинки, батьки, однокласники, дів­чинка.

Завдання: вибрати пелюстку квітки, на якій із зворотного боку написано роль, згрупуватися відповідно до кольорів пелюстки (тобто ролей), і розглянути дану проблему кожному зі своєї позиції, зважити всі «за» і «проти».

Від групи вибрати одного до­повідача.

На обговорення в групі відво­дять 3 хв.

(Учасники вибирають ролі.)

—Отже, групуємось і обгово­рюємо проблему. До слова запро­шуються доповідачі.

Ситуація 2. Оксана дуже доб­ре вчилася, була старанною, ак­тивною, допитливою ученицею, всім цікавилася. Кожен учитель помічав у дівчинки здібності відпо­відно до свого профілю уроку і пропонував їй їх розвивати (гурт­ки, секції, пізніше олімпіади, захи­сти робіт з математики, історії, літератури). Через свою ста­ранність, відповідальність дівчин­ка «розривалася», намагалася встигати всюди. У старших класах Оксана вибрала певний профіль для свого розвитку, але часто чула від учителів: «Ми тебе готували...», «Ми на тебе сподівалися...».

Ролі грають: директор, заступники, вчителі, класний керівник дівчинки, батьки, однокласники, дівчинка.

Завдання: вибрати пелю­стку квітки, на якій із зворотно­го боку написано роль, згрупу­ватися відповідно до кольорів пелюстки — тобто ролей, і роз­глянути дану проблему кожно­му зі своєї позиції, зважити всі «за» і «проти».

Від групи вибрати одного доповідача.

На обговорення в групі відводять 3 хв.

(Учасники вибирають ролі.)

— Отже, групуємось і об­говорюємо ситуацію. До слова запрошуються доповідачі.

8. Вправа «Відкритий мікрофон».

Учасникам пропонують дати відповідь на запитання: «Яка ваша роль в роботі з обда­рованими дітьми».(Учасники, передаючи мікро­фон по колу, відповідають на за­питання.)

Багато що нас іще не задоволь­няє: і те, що наша система не охоплює всього періоду розвитку дитини; і недостатні умови для її розвитку; і недостатнє впрова­дження комп'ютерного навчання, без чого, як свідчать спостережен­ня, бесіди, практично неможливо повністю завантажити обдарова­них дітей, задіяти увесь потенціал їхньої розумової активності. Сло­вом, проблем є чимало. Сподіває­мося, що недалеко той час, коли обдарована дитина матиме всі потрібні умови для безперешкод­ного розвитку своєї непростої, але цікавої індивідуальності. А з боку дорослих необхідна віра в обда­рованість дітей: коли всі вже, здається, переконалися, що дити­на ні на що не здатна, вчитель не перестає вірити в неї. Не дається математика, так у географії учень знавець, не виходить із жодним навчальним предметом, так у ньо­го руки золоті або просто серце добре, готове прийти на допомо­гу. Кожен учень має якесь обда­рування й слід його в цьому підтримати.

Жодна країна не може дозво­лити собі розтрачати таланти, і не виявляти вчасно інтелекту­альні та інші потенціали, бо це означає марно витрачати людські ресурси.

Педагогічний колектив Клинцівської ЗШ І - ІІІ ступенів працює над науково-методичною проблемою: «Від інноваційних технологій освіти, через педагогічну майстерність учителя, до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах».

Тому своїм головним завданням адміністрація школи вважає ство­рення сприятливих умов розвитку особистості пе­дагога, що передбачає:

· стимулювання діяльності вчителів в органі­зації інноваційних процесів у школі;

· створення умов для професійного само­вдосконалення;

· упровадження програми ресурсного забезпе­чення освітньої діяльності нового типу (інформа­ційного, кадрового, науково-методичного).

Інноваційні технології в основному використовуються в навчально-виховній роботі з дітьми. Ми практикуємо й про­ведення засідання педагогічної ради на основі ін­терактивних технологій. Педрада — це творчий продукт діяльності керівників і вчителів школи. Однією з її основних функцій є і управлінська. Приклад проведення однієї з таких нарад ми про­понуємо Вашій увазі .

Педрада-семінар

Тема. Робота з обдарованими учнями: підго­товка до предметних олімпіад.

Мета: аналіз форм і методів організації та про­ведення підготовки до предметних олімпіад; ви­роблення стратегії підготовки здібних дітей до них.

Форма проведення: робота в групах із вико­ристанням інтерактивних методів і прийомів.

План підготовки педради:

1.Робота із класними керівниками (8—11 кл.). Списки учнів по класах, які, на думку класу та класного керівника, змогли б узяти участь
або брали участь у предметних олімпіадах.

2.Анкетування цих учнів із метою аналізу міри їхньої зацікавленості в участі у предметних олім­піадах.

3.Анкетування вчителів, які готують дітей до участі в олімпіадах.

4.Робота заступника з НВР: опрацювання ре­зультатів анкетування.

5.Створення динамічних груп учителів, які на педраді будуть обговорювати результати анкетування.

Обладнання: зошити, маркери.

Місце проведення: кабінет для проведення педрад, обставлений столами для роботи в гру­пах.

Форма проведення: педрада - семінар.

Хід засідання педради

Педраду веде заступник директора з НВР.

—Ми зараз дуже багато говоримо про інтерак­тивні методи роботи. В основному ми їх пов'язуємо з навчально-виховною роботою з учнями і вже дійшли висновку, що це дає позитивні результати. Але чим далі, тим більше ми схиляємось до думки, що такі методи доцільно використову­вати і в роботі з дорослими людьми. Тому сьогодні ми з Вами проекспериментуємо й визначимо, чи дійсно це ефективно. Для цього за круглими сто­лами ми з вами поділимося на групи, які назвемо «творчими». Завдання для них буде таке: обгово­рити й висловити свою думку щодо запропонова­них питань. Потім на основі висловлених пози­цій буде сформульована загальна ідея, яку внесуть у проект рішення педради.

Чому сьогодні ми обговорюємо якраз ту тему, яку я назвала? Це, я думаю, зрозуміло всім: велику роль у моніторингу навчального закладу відіграє рейтинг та те місце, яке школа посідає в ньому. Що ж треба зробити для того, щоб школа зайняла високе місце в районі за рейтингом? Чи працювати більше самим? Чи зацікавити дітей? Чому в школі часто в олімпіадах із різних предметів беруть участь одні й ті ж самі учні?

Щоб це з'ясувати, ми сьогодні й зібралися.

Попередньо було проведено анкетування уч­нів із метою аналізу рівня їхньої зацікавленості в участі у предметних олімпіадах (додаток 1). Причому анкети пропонувалися не лише тим дітям, які вже брали участь в олімпіаді з будь-якого предмета, а й тим, хто ще не був їх учасником, але класний керівник, адміністрація школи, дані анкетувань учителів засвідчили їхню потенційну готовність до участі в олімпіадах.

Потім ці анкети були опрацьовані і проаналі­зовані.

На перше запитання до вчителів: «Чи багато в школі учнів, які хочуть брати участь в олімпіа­дах?», усі дали негативну відповідь.

А відповіді дітей засвідчили, що 88 % кращих учнів школи все ж таки бажають брати участь в олімпіадах. За результатами анкетування можна зробити висновок, що учні ставлять перед собою конкретну ціль—перевірити свої знання. (Зачиту­вання відповідей на поставлене запитання.)

То чому ж думки дітей і вчителів такі проти­лежні? Можливо, ми посилаємо одних і тих самих дітей на олімпіади тому, що боїмося, що резуль­тат перевірки знань інших учнів буде невисоким?

А можливо, ми їм просто не довіряємо, вважаємо, що вони мають завищену самооцінку?

Тому перше питання, яке я пропоную на роз­гляд нашим «творчим» групам, таке: що повинен зробити вчитель для того, щоб виявити дитину, яка має бажання взяти участь в олімпіаді? Я зараз веду мову про тих, хто бажає, незалежно від того, чи брав він участь, чи ні. Бо всі ми знаємо, що гар­ного результату може досягти лише та людина, яка займається цікавою для неї справою. На обгово­рення Вам дається 5 хвилин. Перед Вами лежать листочки й ручки. Ви можете занотувати свої від­повіді. Будь ласка, виберіть одну людину з групи, яка буде відповідати. (Учасники 5 хв готуються, потім відповідає один учитель із кожної групи. Після цього вибирається й записується у проект педради загальне рішення.)

До речі, серед тих дітей, які давали від­повіді на запитання анкети, 5-та частина (20 %) участі в олімпіадах не брали, але всі написали, що хотіли б, та їм ніхто не пропонував. Тільки один учень написав, що хотів би, та не має дос­татньо знань.

На запитання, чому діти хочуть брати участь в олімпіадах, більшість учителів школи відповіли: «Для того, щоб перевірити свої знання».

Таке ж саме запитання було поставлено й дітям. Спочатку вони відповіли на запитання «В олім­піаді з якого предмета ти все-таки взяв би участь?»

Результати були такі: по 20 % дітей хотіли б узяти участь в олімпіаді з математики, біології й англійської мови. Решта предметів або не названі зовсім, або 1—2 рази. До запитання «Чому саме із цього предмета?» було запропоновано де­кілька варіантів відповіді, тому одна дитина могла дати 2 відповіді й більше. Результати такі:

подобається предмет — 16 відповідей;

маю хороші знання — 5 відповідей;

подобається вчитель — 1 відповідь.

Знову ми бачимо розбіжність у відповідях ді­тей і вчителів. Учителі думають, що діти беруть участь в олімпіадах, щоб перевірити свої знання, а діти прагнуть продемонструвати свої знання з того предмета, який їм подобається.

Тому друге питання, яке виноситься на роз­гляд нашим «творчим» групам таке: «Що по­трібно зробити вчителю для того, щоб заціка­вити дитину своїм предметом?». (Дається 5 хв для обговорення.)

Питанням, з якого всі учні і вчителі дійшли 100 % згоди, стало наступне: «Чи достатньо тільки уроків для підготовки до олімпіади?» Усі відповіли, що недостатньо, і вказали на необхід­ність проведення додаткових форм і методів ро­боти.

Ми вдячні вчителям за чесні відповіді на запи­тання «Чи дійсно ви використовуєте всі можливі форми й методи підготовки?». Усі написали «ні». Причина — брак часу.

Приємно було читати відповіді дітей, які на­писали, що основними формами роботи з ними є індивідуальна робота та опрацювання додатко­вої літератури. Робота ця проводиться практично щоденно.

З вищезазначеного випливає: ми в цьому на­прямі працюємо і працюємо багато. Але ми самі розуміємо, що до максимуму недопрацьовуємо че­рез брак часу. Тому зараз я пропоную на розгляд «творчим» групам таке питання: які ще є ефек­тивні форми й методи підготовки учнів до олімпіад (крім занять після уроків)? (Дається 5 хв на під­готовку.)

Потім іде питання, яке на обговорення вино­ситися не буде (з якого предмета ти не хотів би брати участь в олімпіаді і чому?), але для за­гальної інформації мені хотілося б проаналі­зувати відповіді на нього учнів. Хоча чимало учнів хотіли б узяти участь в олімпіаді з мате­матики, але більшість (40 %) усе ж таки не ба­жає. Відповідь однозначна — важкий предмет. З хімії, англійської мови, української мови 8 % дітей не хочуть брати участь в олімпіаді (діти вважають, що мають недостатньо знань). 16 % учнів не хочуть брати участь в олімпіаді через те, що їм не подобається певний предмет. Тому не­хай учителі-предметники звернуть увагу на дру­гий пункт рішення педради.

І останнє питання, на яке хотілося б звернути сьогодні увагу, Хто несе більшу відповідальність за результат участі в олімпіаді: учень чи вчитель? Аналізувати відповіді на нього було дуже при­ємно, адже більшість учителів вважає, що вчи­тель, а більшість учнів (48 %), що учень. Це свід­чить про те, що все-таки ми, учні й учителі, пова­жаємо, цінуємо й не хочемо образити один одного, кожний бере відповідальність на себе, Добре, що ми не перекладаємо тягар відповідальності на інших.

Тож, насамкінець, ми маємо з'ясувати, хто ж таки в більшій мірі відповідає за результати участі в олімпіадах? (Дається 5 хв на обгово­рення)

Наші запитання для обговорення вичерпані, і зараз я зачитаю проект рішення педради-семінару.

Рішення педради:

1. Учителям-предметникам у своїй роботі з ви­явлення учнів, які мають бажання взяти участь в олімпіадах, широко використовувати елементи інноваційних технологій з усім класом із метою ви­явлення групи дітей, які мають здібності до пред­мета; працювати із групою здібних учнів індивіду­ально для виявлення тих, хто міг би брати участь в олімпіадах.

- Постійно -

2.Для зацікавлення учнів своїм предметом учителям-предметникам використову­вати новітні технології; раціонально використо­вувати свій час та час учня; під час роботи з до­датковою літературою ставити перед учнями про­блемні питання, які б націлювали дітей на певну мету; на уроках використовувати елементи само­врядування.

- Протягом року-

3.Не знімаючи повністю відповідальності з учнів, покласти основну відповідальність за ре­зультати участі в олімпіадах на вчителів, які ведуть відповідну підготовку.

- Постійно -

4. Для підвищення якості, ефективності своєї роботи, з метою виявлення до­сягнень та усунення недоліків у роботі адмініст­рації школи щорічно проводити моніторинг ефек­тивності системи управління школою.

- Протягом І семестру-

Підсумком засідання педагогічної ради стала розробка рекомендацій для педагогів по роботі з обдарованими дітьми.

Рекомендації для педагогів по роботі з обдарованими дітьми

1. Організація безперервного психологічного супроводу здібних учнів.

2. Здійснення моніторингових досліджень з розвитку здібностей дітей.

3. Організація системної роботи класного керівника як важливої ланки визначення та розвитку обдаро­ваності учнів.

4. Координація діяльності школи.

5. Координація діяльності педагогічного колективу в роботі з батьками обдарованих учнів.

6. Створення системи інформування громадськості села з досягненнями у сфері розвитку об­дарованості учнів.

7. Розробка критеріїв для стимулювання подальшого розвитку учнів та вчителів, які здійснювали їх підго­товку.

8. Залучення зацікавлених осіб, спонсорів, меценатів до створення умов для розвитку обдарованості учнів.

9. Збільшення та урізноманітнення кількості заходів і занять у системі позакласної й позашкільної робо­ти для сприяння розвитку інтересів учнів.

10. Організація системи позакласних заходів з метою пошуку, виявлення та розвитку обдарованості конкретних здібностей дітей. Забезпечення їх активної участі на районному, обласному та всеукраїнському рівнях.

Анкета для учнів із метою аналізу

ступеня їхньої зацікавленості в

участі у предметних олімпіадах

(додаток №1)

1.Чи брав ти участь в олімпіаді і з якого пред­мета? ____________

2.Якщо не брав, то з якої причини?

· маю недостатньо знань;

· не маю бажання;

· не пропонували і не маю бажання;

· не пропонували.

3.Чи хотів би ти взяти участь в олімпіадах?

Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

4.В олімпіаді з якого предмета ти все-таки взяв би участь?

5.Чому саме із цього предмета?

· подобається предмет;

· подобається вчитель;

· маю хороші знання.

6.Чи достатнім є рівень твоєї підготовки для участі в олімпіадах? 7.Чи достатньо лише самих уроків, щоб підго­туватися до олімпіади? 8.Якщо ти брав участь в олімпіадах, які форми додаткових занять із тобою проводилися поперед­ньо?

· Заняття на перервах;

· заняття після уроків;

· заняття лише за підручником;

· давалися завдання підвищеної складності;

· ніяких додаткових занять.

9.Як часто проводяться заняття?

· 1 раз на тиждень;

· кожний день;

· інший варіант

10.Як саме ти хотів би готуватися до олім­піади?

11.3 якого предмета ти не хотів би брати участі в олімпіаді?

Чому?

12, Хто несе більшу відповідальність за резуль­тат участі в олімпіаді: учень чи вчитель? _________

Анкета для вчителів,

які готують дітей до участі у предметних олімпіадах

(додаток №2)

1. Чи багато в школі учнів, які хочуть брати участь в олімпіадах?

2. Чи багато в школі учнів, які готові брати участь в олімпіадах?

3. Чому діти бажають брати участь в олімпіа­дах?

4. Чому діти не хочуть брати участь в олімпіа­дах?

5. Який метод підготовки учня до олімпіади є на Вашу думку, найефективнішим?

6. Чи дійсно Ви використовуєте всі можливі форми й методи підготовки учня до олімпіади?

7. Якщо ні, то чому?

8. Хто несе більшу відповідальність за резуль­тат участі в олімпіаді — учень чи вчитель?

Громадська думка з проблеми навчання та розвитку обдарованих дітей

Держава сприяє активізації діяльності батьківської громадсь­кості, яка істотно впливає на фор­мування громадської думки.

Отже, громадська думка — цє стан масової свідомості, який містить у собі приховане або реальне ставлення різних соціальних спільностей до про­блем, подій та фактів дійсності.

Громадська думка виступає в експресивній, контрольній та інших функціях, займає певну по­зицію, підтримуючи або відмовля­ючись від тих або інших уявлень, цінностей.

Що стосується громадської думки з проблеми навчання та розвитку обдарованих дітей, то вона представляє думку учнів, учителів, батьків, громадськості. Створення позитивного ставлен­ня до даної проблеми всіх учас­ників навчально-виховного проце­су та громадськості — це мета, яку необхідно перед собою поста­вити.

Як в учнів, так і у вчителів може бути негативне ставлення до учнів, котрі мають певну обдаро­ваність, та до вчителів, які пра­цюють з обдарованими дітьми і мають певні успіхи, вихід на районний та обласний рівні. Часто їх не розуміють колеги. Крім того, батьки стежать за досягненнями учнів та педагогів, оцінюючи їх. Якщо цих досягнень буде більше, то рейтинг школи підвищується. Тому для створення позитивної громадської думки необхідно про­пагувати роботу з обдарованими дітьми.

Учні складають свою думку з реалізації особистих творчих здібностей та творчих здібностей своїх однолітків, коли стають учас­никами конкурсів, тематичних ве­чорів, змагань, конференцій, вис­тавок, мають громадські доручен­ня, навчаються в танцювальних ко­лективах, ізостудіях, музичній школі.

Великим стимулом для учнів, які мають здібності з предметів,стає відзначення їх досягнень під час загальношкільних лінійок, батьківських зборів, статей у районній газеті тощо. Створюється позитив­не ставлення до відмінної ус­пішності та прагнення підвищи­ти свої досягнення з навчаль­них предметів.

В учительському середо­вищі адміністрація школи пропагує досвід роботи вчителів, котрі працюють з обдарованими дітьми, на педа­гогічних радах, батьківських збо­рах, виступах, у засобах масової інформації, які забезпечують вихід творчої діяльності учнів та вчителів на громадськість.

Тому в школі створено службу зв'язків з громадськістю, яка входить до складу Ради школи.

Вихід на громадськість здійснюється як творчий звіт школи через проведен­ня фестивалів. У даному разі гро­мадська думка здійснює контрольну функцію, створюючи певну позицію з проблеми на­вчання та розвитку обдарованих дітей.

Після проведення такого твор­чого звіту учні і вчителі бачать свій рівень досягнень. Це націлює багатьох на твор­чу роботу. В обдарованих дітей з'являється шанс повноцінно­го розвитку своїх творчих здібно­стей, шанс знайти розуміння з боку однолітків та батьків.

Фестиваль «Хай зірки не гас­нуть!» проводимо в школі щорічно наприкінці навчального року.

Фестиваль «Хай зірки не гас­нуть!»

Мета фестивалю: пошуки, виховання й розвиток творчого по­тенціалу учнів, залучення до участі у фестивалі учнів та вчителів, які мають певні успіхи в різних галузях діяльності протягом року та ство­рюють позитивний імідж школи.

Завдання: створити умови для виявлення учнів, які мають різні види обдарованості.

Система відбору дітей

за видами обдарованості

Види обдарованості	Форми виявлення обдарованості
1.Інтелектуальна	Брейн-ринг, КВК, «Що? Де? Коли?»
2. Академічна	Факультативи, олімпіади, конкурси
3.Соціальна обдарованість	Громадські доручення, участь в учнівському самоврядуванні
4. Комунікативна	Творчі конкурси, творчі роботи з мови
5. Технічна	Участь в конкурсах технічної спрямолваності
б. Художня	Концерти, конкурси, виставки, гуртки
7. Психомоторна	Спортивні змагання
8. Духовна	Акція «Створи добро»

План підготовки фестивалю

1. Створення оргкомітету.

2. Проведення конкурсу ідей.

3. Написання сценаріїв.

4. Підготовка номінацій.

5. Виготовлення призів.

6. Організація виставки поробок, малюнків.

7. Проведення репетицій у но­мінаціях та генеральної репетиції.

8. Робота Ради школи зв'язків із громадськістю:

а)пошуки спонсорів та розподіл призів;

б)запрошення гостей, преси;

в)оголошення призвищ номінантів;

г)організація чергування.

9.Оформлення залу.

10.Призначення ведучих та тих, хто вручає премії.

НОМІНАЦІЇ ФЕСТИВАЛЮ

«Хай зірки не гаснуть!»

1.«Ми — щирі українці» — за високі показники участі у фести­валях, конкурсах, за творчі робо­ти, пов'язані з національною куль­турою, українознавством.

2. «Юний лінгвіст» — за висо­кий рівень оволодіння іноземною мовою, інтерес до іншомовної діяльності,

3. «Юний співак» — за участь у районних та обласних вокальних конкурсах.

4. «Юний художник» — за участь в районних та обласних Всеукраїнських конкурсах образотворчого мистецтва.

5. «Юний танцюрист» — за досягнення в конкурсах, участь у концертах.

6. «Юний турист» — перемо­жець шкільних конкурсів під час проведення Дня здоров’я, Дня ЦО.

7.«Юний кореспондент» — за кращу статтю в районній газеті.

8.«Юний інтелектуал» — за перемоги в районних олімпіадах з навчальних предметів та перемо­ги в інтелектуальних іграх.

9.«Юний винахідник» — за винахід.

10.«Наставник» — за значні професійні досягнення в роботі з обдарованими дітьми.

У ході підготовки та проведен­ня фестивалю залучаються всі учні і педагоги. Кожний учасник номінацій фестивалю переживає ту мить, коли його творчу роботу помітять та оцінять на такому рівні, де у залі для глядачів присутні його однолітки, вчителі, батьки, громадськість села.

Фестиваль «Хай зірки не гас­нуть!» став традиційним. Він сприяє духовному та естетичному вихован­ню, бо нагородження в номінаціях супроводжується гала-концертом, в якому свою творчу роботу пред­ставляють окремі учні, групи учнів, класні колективи.

Після фестивалю всю роботу з його підготовки та проведення ми аналізуємо, намічаємо нові напря­ми в творчій роботі з учнями, з якими займаються вже з першого класу. Розкриваємо також творчий потенціал учителів, особливо мо­лодих, зацікавлюємо їх, і вони відкривають нові дитячі таланти.

Таке завдання в повному обсязі може реалізувати лише творчий колектив. Тому фестиваль — це підсумок творчого року школи.

Підбиваючи підсумки сказано­го, всю роботу з формування гро­мадської думки з проблеми на­вчання та розвитку обдарованих дітей можна представити у вигляді схеми: